Фільми для виховних заходів:
Вірші.
Автор Олег Костючок
***
Проміння сонця гладило його волосся
Так, ніби мама, ніжно пестила життя,
А в небі ворон кряче :”Йди до мене,” – просить,
– Вернись до мене, сину!.. Крихітко!.. Дитя!..
Луна зловіща пострілів, чужі гармати
Тамують подих, рвуть на мить великий час,
А в небі – сонце, в серці – діти, жінка, мати:
“Вернись до нас! Вернись до нас! Вернись до нас!”
Кричали кулі: “Ми – вєлікая Расія!,
Бєндєрам смєрть! Хахлам-фашистам – смєрть!”..
… Забули, певно, – хто каміння в полі сіє, –
каміння щедрий урожай той і пожне.
Піднявся хлопець… Ні! – Юнак став чоловіком!
“Вернись до мене…” знову лине, в бій веде…
в останній бій, можливо, (ніде правди діти),
а в серці – мрія: “Це востаннє…” Боже де?..
Приблуди часу! Знищені самі ж собою!
Вхопіть за край соломинки здоровий глузд! –
Не викликайте НАС – “хахлов” на поле бою –
ПРОГРАЄТЕ!!! Ви – “шістка”, МИ – “козирний туз!!!”
28 січня 2015р., Рівне
Холодна весна
Для нього перший бій став боєм і останнім,
І вічна молодість застигла на чолі…
Весна, що пестила і гріла сонцем раннім,
Сьогодні стала візерунком на вікні…
Загляне місяць у вікно: “Привіт, рідненькі…”,
“Пробачте, мамо…” – скаже темна ніч,
А на питання доні: “Мамо, рідна ненько,
Де тато?.. Мамо?..” – тиша… Тиша – німий клич…
Сьогодні ранком він, готуючись до бою,
Донці (по телефону) слав палкий привіт,
Та, за годину, – куля в серце… “Я – за волю!..” –
Гукнув… І став героєм… Все… Кінець… Ліміт…
І син, народжений весною, (в бій останній,
Для батька – перший…) кличе : “Тату!!! Де ти?! ДЕ???..”
Гвинтівки постріл, як за визначеним планом, –
“СЬОГОДНІ” у “МИНУЛЕ” назавжди веде…
У матері коса смолиста стала сива,
Хвилина-мить весни пірнула в заметіль,
Не стало тата, друга, і не стало СИНА –
На рани серця ХТОСЬ так щедро сипле сіль…
…Для нього перший бій став боєм і останнім,
І вічна молодість застигла на чолі…
Весна, що пестила і гріла сонцем раннім,
Сьогодні стала візерунком на вікні…
Фото: Ігор Манзюк. 1 лютого 2015р.
“вийди на вулицю, подивись на Місяць-унікальне астрономічне явище ГАЛО” (подивитись оригінал)
Анатолію, бажаємо, щоб у житті у Вас було, як в математиці: щастя додавалося, горе віднімалося, достаток множився!
Щоб жили,
Здоровенькі були,
Завжди посміхались
І морально розкладались!)))))